Окремими слайдами висвітлюються у спогадах Зінаїди Григорівні певні періоди її життя.
Середню освіту отримала в однієї зі шкіл сусіднього Окнянського району. В родині медиків ніколи не було, а от дівчина вже в десятому класі знала, яку професійну стежину вона обере на все життя. Перша спроба вступити до медіну була невдалою. Але це ніскільки не «охололо» прагнення стати медиком, навпаки, додало наполегливості і цілеспрямованості. Після закінчення підготовчого відділення таки досягла своєї мети – стала студенткою.
Студентство згадується як пора активного набуття знань, вчилась дівчина з захопленням, навіть з азартом, бажаючи отримати хорошу теоретичну базу для подальшої практичної діяльності. В цей же період зустріла Зінаїда Григорівна свою долю – студента стоматологічного факультету Анатолія Гаранського, з яким невдовзі і побралися. Разом приїхали до Подільська, де вона мала проходити спеціалізацію з терапії.
Як важливо для кожного молодого спеціаліста зустріти на початку шляху людину, яка б щиро переймалася твоїм входженням в професію. Зінаїді Григорівні повезло: керівником її інтернатури призначили О.І.Жуковську.
Як говорить з великою вдячністю сама лікар, Олена Іванівна ніколи не була формальним лідером. Її поради, настанови, рекомендації, вимоги , образно кажучи, допомагали молодому спеціалісту «стати на крило», підготуватись до самостійного польоту.
А далі у кожного лікаря є два шляхи: піднявшись до певного рівня, задовольнятись досягнутим, або, постійно навчаючись, зростати, вдосконалюватись. Лікар Гаранська обрала другий.
Розпочинала на посаді дільничного лікаря-терапевта, поступово набувала практичний досвід, потім працювала лікарем-терапевтом терапевтичного відділення, а останні роки завідує ним. Не дивно, що при такому відданому ставленні до своєї професії, стала спеціалістом вищої категорії, при чому не за формальним визнанням, а за визнанням своїх пацієнтів, яких у неї за ці роки було не одна тисяча.
Зінаїда Григорівна щиро вважає, що справжній лікар не той, хто тільки пізнав і глибоко вивчив медицину, а той, хто при цьому усвідомлює свій обов’язок перед людьми. І вона це сповідує усе своє життя, доводить кожним днем спілкування з тими, хто довірив їй своє здоров’я. Тому що медицина – її любов на всі часи.
Подільська лікарня завжди славилась своїми лікарями-терапевтами, і щоб не перервався цей ланцюжок поколінь, вже в свою чергу Гаранська Зінаїда Григорівна опікується своїми молодими колегами – лікарями-інтернами, в яких вбачає майбутнє медицини Подільщини.
